lsvkiev


Особисте

Те, що мені цікаво


Графин
lsvkiev lsvkiev
Previous Entry Поділитись Next Entry
!!!!!!!!!КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ!!!!!!!!!
Передмова
Знайшов у себе текст. Він належить не мені, а моїй давній знайомій Л. Ми спілкувались недовго, і раптом вона десь зникла. Зовсім.
Але вона встигла поділитись зі мною одним текстом. І я вважаю, що не можна його ховати.
Прошу.

ХХ століття - прогрес... Ядерна, хімічна зброя, ракети, танки, кулемети, вій-ни... Війни між державами, війни між народами, між братами... Банківські операції, політичні сутички, вибух на ЧАЕС, нікчемна екологія, зітліле суспі-льство... Все це - наш час! І куди все йде?
"...Все котиться в безодню, причому вже не в перший раз... і дорівнює нулю зміст дружніх фраз..."
Людські стосунки втратили свою щирість, всі зайняті кар’єрою, справами, грошима. Цим мізерним сплавом металу, чи, ще вірніше - жалюгідними кла-птиками паперу... Все це добре - люди намагаються вдосконалитись, зробити світ комфортнішим, але... завжди є те "але", яким так і щемить серце. Кожен живе тільки для себе! Поважаю та приймаю закон Дарвіна: людина походить від звіра, а закон звірів - кожен за себе. Але ж у нас, у людей є серце, відчут-тя, сміх і сльози, радість і біль, у нас є ті саркастичні слова, що можуть мора-льно вбити - повільний яд. Є оптимістичні ідеї, думки, віра, надія... І є най-страшніше - розум! Він є як добром, так і генератором всього того, що ми можемо спостерігати за вікном (що має скло закопчене димом труб): дегра-довані рослини, розмірів, що перевищують стандарт. Та який там стандарт! Світ змінився... Вже нема нічого сталого! Оті тварини, з жовтою піною з па-щі, що мешкають серед нас, нічим не кращих; де кожен сам за себе - горло прокусить, аби щось собі урвати...
...Страшно і сумно...
Матері кидають своїх дітей напризволяще, якщо не вбивають. Батьки прихо-дять до дому у п’яному стані – і роблять аморальні вчинки. А там – десь у маленькому, темному кутку – сидить мале дитя і дивиться, і спостерігає все це... і ким воно стане? Чий приклад успадкує? Так, таких випадків мало... і знову те колюче "але"! Гарні молодиці, ще нічого не розуміючи починають пити, курити, вживати наркотичні речовини - і все це для того, щоб не здава-тися гіршими за всіх інших. О! Це ж так модно - коли йде дівчина з цигаркою у руці, з ненормативною лексикою на вустах, у нетверезому стані!!! І це вже у якомусь розумінні мода... А хто потім успадкує ті звички? Дитина! Та, що, можливо, колись одумається і вирішить врятувати цілий світ... Так, це буду дитина. Наївна і добра, та, що ще не розуміє корисливих ідей, не розуміє ціну та владну силу грошей. Адже вона - дитина - красива у душі. Вона ще не пі-знала суть світу... Та, що знає лише щасливе, легке життя. Дитина обожнює проміння сонця, що б’є в око та нервує, обожнює дощ, коли нема поруч пара-сольки, обожнює калюжі, від яких на штанях з’являються плями, обожнює кригу, на якій можна весело ковзати, а дорослі увесь час так кумедно пада-ють. Дитина обожнює світ! Обожнює жити!
...Йде мале дитя і бачить, як горобчик купається у калюжі, що віддзеркалює небо, у світлому тепленькому промінні. А поруч йде доросла людина і розу-міє, що нещодавно пройшов дощ - сиро, вогко, сіро... а завтра - на роботу... рано вставати... Нема нічого кращого, ніж моральна краса, тепло у серці... Саме це врятує світ!

22/09/2001

Recent Posts from This Journal

  • Скамейка

    Долго, верой и правдой служила скамейка около моей калитки. Я думал, что она насмерть вросла в дерево, стала его если не совсем живой, то…

  • Полет шмеля

    Один раз это музло было, но в исполнении Девида Гаррета. Сегодня у нас в гостях квартет The Lost Fingers. Они приблизили исполнение к полевым…

  • Дуализм

    В иной сети, не в ЖЖ, пришлось общаться с классической ТП. Она пришла с комментариями в мой пост, и начала меня учить - то не так, это не эдак. Ясно,…


?

Log in